Jewelry Lab – український бренд ювелірних прикрас, що поєднує техніки ручної роботи із сучасними технологіями, використовуючи дорогоцінні метали та вирощені в лабораторії і створені із відновлювальної енергії діаманти.
Дизайнерка бренду Анна Піскунова у ексклюзивному інтерв’ю THE ICON про улюблені прикраси, джерела натхнення та творчі плани.
Любов до прикрас була ще з дитинства? Пригадайте, яка була найулюбленіша прикраса?
Як напевно більшість дівчат, я любила прикраси, але виготовляла їх сама з тих матеріалів, що були доступні мені тоді в рідному Криму: мушлі, крабові клешні, насіння рослин, які ззовні схожі на намистини тощо. Це були органічні іграшки. Природні мікроформи завжди приваблювали мене. Каштан, до речі, завжди також був під моїм дослідницьким фокусом, адже він завжди різний, як не буває зебр, чиї лінії точно повторюються.
Як би ви описали жінок, які носять прикраси Jewelry Lab?
Це open-minded жінка. Вона завжди готова до чогось нового, завжди тримає руку на пульсі трендів, патріотична та сексуальна.
З яким дорогоцінним камінням ви себе асоціюєте, чому?
… Я якось особливо люблю кавунову шпінель: вона має яскравий поверхневий діамантовий блиск, але при цьому червону криваву глибину кольору. Чому така асоціація? Думаю тому, що певний розвиток й розширення в обох напрямках одночасно – це те, що я вимагаю і чекаю від себе.
Як ви вважаєте чи важливо прививати любов у дівчат до якісних та цінних прикрас?
Прикраса лише нагадування, фіксатор тієї емоції, яку відчувала у момент, коли отримала її. Це часто артефакт. Прикраса – це настрій. І виходить, що від того наскільки цінний момент у житті символізуватиме цю прикрасу, залежить зазвичай вибір ціни цієї прикраси. Тобто якщо це, наприклад, пропозиція, з’єднання двох сердець, то навряд чи це нержавіюча сталь або навіть позолота може асоціюватися з чимось міцним та «назавжди». Адже ми завжди одружуємося на все життя, чи не так? (посміхається) Звичайно, якщо йдеться про прикрасу-аксесуар, необхідний для доповнення вечірнього образу, то це може бути і річ із пластику, кераміки або пір’я. І такого у дівчини може бути доволі багато.
Чи був у вас на початку війни страх, що українські жінки перестануть цікавитися, купувати, одягати прикраси?
Однозначно у мене був такий страх, але я б навіть сказала, що це була смиренність й прийняття ситуації, розуміння, що тепер мені, творчій натурі, можливо, потрібно буде знайти себе в якомусь іншому секторі. Але все виявилося не так – і прикраси досі користаються великим попитом.
Яка з колекцій Jewelry Lab для вас особлива? Або процес створення якої вам запам’ятався найбільше?
Не можу виділити жодну тому, що кожна колекція для мене – велике натхнення, кохання та самовіддача.
Ви людина творча чи прагматична? В роботі ви шукаєте натхнення для створення нових прикрас чи це завжди результат довгих напрацювань?
Я так розумію, у мене є обидві полярності, інакше б не вийшло такого результату. Але я зараз у пошуку бізнес-партнера, тому що все-таки хочу повністю піти в креатив і створення. Хоча ще до війни ставилася до цієї ідеї з ревністю. А от зараз я розумію, що це єдиний спосіб масштабувати Jewelry Lab. І війна показала, як важливо об’єднуватися. У мене ще багато крутих ідей, і я хочу сконцентруватися на їх розробці.
Для продуктивної роботи вам потрібно, щоб все довкола неслося чи побути в тишині? Яке б місце на землі ви б назвали ідеальним, де ви відчуваєте себе максимально продуктивною?
Однозначно в тиші. Убуд і Марбелья – на сьогодні це два місця, які мене наповнюють. Люблю помріяти під звуки падаючої води або під час медитації з handpan.
В чому особливість Jewelry Lab?
Я можу точно сказати, що секрет в дійсно індивідуальному підході, так як і керівник, і художник, і менеджер по роботі з bespoke замовленнями – це на сьогодні одна людина – я (посміхається). І так як формат art studio по створенню прикрас складав більшу частину життя бренду, і серійні прикраси у великій кількості ми стали продавати не так давно, ми досі зберігаємо чутливість до будь-яких забаганок клієнта і увагу до кожного мікрона.
Чи готуєте ви нову колекцію? Чим вона натхнена?
Так, каштани поки не відпускають, на цей раз вони розквітнуть