Алан Бадоєв довів Раміну до сліз ексклюзивним переглядом документального фільму «Довга Доба»
Це перше велике інтерв’ю режисера за останній рік, у рамках якого Бадоєв не лише робить одкровенні зізнання журналісту, порушуючи теми, які давно хвилюють суспільство, але й відповідає на незручні питання особистого характеру: про складність роботи над документальною стрічкою «Довга Доба», про послання своїм дітям, звернення до Ані Лорак та заборгованість Асті, про власні розчарування та ставлення до «хороших руських», питання мови та анонс україномовних «Туманів» від Макса Барських, а також розставляє крапки над «і» в стосунках з колишньою дружиною. Усе це в новому випуску «RAMINA».
Наша команда разом з телеканалом “1+1 Україна” працювала над документальною стрічкою «Довга Доба» півтора року. Ми обробили понад 200 годин ексклюзивного матеріалу, що надсилали українці з різних куточків нашої країни. Цей фільм є документом спротиву нашого народу проти російської орди. Для мене важливо залишити цей фільм як документ нашим дітям і надати людям усього світу можливість відчути життя пересічних українців під час війни. Як це, коли у твою квартиру прилітають снаряди? Як це, коли ти тягнеш своїх поранених побратимів під час обстрілу на фронті? Як це, коли твій батько просить застрелити його, бо не може терпіти болю? Як це, з голими руками виходити проти озброєної колони? Як це, залишати жінку і дітей заради захисту країни? Як це, назавжди покинути свій дім, свою землю і своїх рідних? Відповіді на ці питання – і є «Довга Доба», і я хочу, щоб її відчули у всьому світі.
Війна не може бути твоєю буденністю.
Росія чекає розладу в нашому суспільстві.
Війна нам може дати нове життя: нові риси, нові цінності.
Для себе я складаю новий пазл України, як суспільства.
Європа має побачити, до кого прилітали бомби.
Кінематографісти усього світу також по своєму винні у війні, бо романтизували її: війна – це не романтика, нічого вродливого в ній нема. Війна – це попіл та кров!
Без розуміння свободи України не буде.
Наші військові роблять супер героїчні вчинки, ми маємо бути їхнім тилом!
Ані (Лорак), ти не виправдала можливості, які тобі надавалися, на жаль, не виправдала нічого людського. Я забираю свої слова назад, мабуть, я не настільки проникливий в людях. Я просто в шоці!
Я не можу ображати людину, я можу підійти й дати в пику, а все інше – не мій жанр.
Я осетин по татові, а по мамі українець. Зараз вивчаю українську і намагаюсь спілкуватися нею не заради того, щоб подобатись. А це внутрішня потреба й бажання бути єдиним з українцями.
До Москви я завжди ставився як до банку: прийшов, забрав гроші й витратив у своїй країні для своїх людей.
Я віддав багато таланту і душі чужій культурі. І це мене дуже бентежить, як і розуміння того, що я своїм талантом робив їх шоубізнес більш вродливим. А зараз розумію, які вони потвори… Бо інакше не скажеш, ти з крокодила в душі робив троянду.
Каталог пісень Макса Барських, який був вилучений з Росії, щоквартально приносив 300 тис. доларів.
Я хочу, щоб в моїй країні розмовляли всіма мовами, але дуже поважали, любили та вивчали саме українську.
Не російська мова зробила росіян козлами й виродками. А те, що в них голові.
Мій фільм «Довга доба» саме для моїх дітей, котрі живуть в Італії. Я хочу, щоб першими глядачами були вони. Для мене це надважливо. Для мене важливо, щоб моя донька та мій син, котрі може й не дуже себе асоціюють з Україною, бо змалечку поїхали до Італії, відчули себе разом з цією країною. Для мене це багато що значить.
Неправда виглядає, як неправда й тхне, як неправда.
Посилання на випуск
Посилання на Instagram Раміни Есхакзай
Посилання на Instagram Алана Бадоєва